Офіційний сайт Чернівецької обласної організації партії Християнсько – Демократичний Союз

Вічна Книга говорить:

Блаженнi голоднi та спрагненi правди. Блаженнi чистим серцем. - Євангеліє від св. Матвія

Найбільше читають сьогодні:

Відеовідповідь: хто ми і куди йдемо

Ви довіряєте теперішній владі?

View Results

Loading ... Loading ...

RSS Буковинські новини

  • На Буковині громада міста не дозволила чиновникам закрити школу 31/10/2014
    На Буковині у містечку Новодністровськ батьки учнів пікетували міськраду. Задля економії газу чиновники намагалися об‘єднати дві школи в одну. Мовляв, коли закінчиться опалювальний сезон, знову працюватимуть обидва навчальні заклади. Однак ані батьки учнів, ані...
    Редактор
  • Погода у Чернівцях 31/10/2014
    Зараз у Чернівцях, 12:44 Прогноз уточнюється на протязі доби, слідкуйте за змінами на сайті +6 °C Сонячно Комфорт: 7 °С Вітер: 3 м/с Напрямок: ПнЗ Вологість: 65 % Ймов. опадів: 0 % Видимість: 16...
    Редактор
  • На Донеччині у юриста вилучили 6 гранат та більше 500 патронів 31/10/2014
    Про це повідомляє прес-служба ГУМВС України в Донецькій області. За словами правоохоронців, 44-річний мешканець селища Велика Новосілка незаконно зберігав боєприпаси і відмовляється пояснити звідки їх взяв. У міліції додають, що підозрюваний вже мав проблеми...
    Редактор
Принципи ХДС

Ваше відвідування сайту пов'язане:

View Results

Loading ... Loading ...

RSS Новини про релігію

Чернівці – погода

Церкви та храми в м. Чернівці

Будівництво культових споруд Чернівців втілило в собі кращі традиції зодчества минулих поколінь. Найдавніша культова пам’ятка міста – це дерев’яна церква Святого Миколая. Саме такі церкви «хатнього» типу характерні для Буковини XVI–XVIII ст. У 1787 році було зведено римо-католицький костел Воздвиження Святого Хреста. Окремо виділяється кафедральний собор Святого Духа, який у 1864 р. був освячений єпископом Буковинським Євгеном Гакманом – однією з найяскравіших постатей у духовному житті Буковини XIX ст. Чудовим зразком неоготики є єзуїтський храм Серце Ісуса, який тимчасово займає обласний Державний архів. У старих Чернівцях було багато культових споруд іудейської громади. Чернівецька синагога (Темпль) вважалась однією з визначних пам’яток міста. У дитячому хорі Темпля почав колись кар’єру співака Йозеф Шмідт, чия пісня облетіла весь світ.

Миколаївська церква. Із-поміж усіх старовинних храмів Чернівців молдавсько-турецької доби на своєму первинному місці до наших днів залишилася лише дерев’яна церква Святого Миколая, яка постала у 1607 р. на міській околиці при «дорозі на Горечу». Стиль споруд Миколаївської церкви характеризується як «хатній» тип, притаманний Буковині тих часів. За архітектурною композицією це безверха, накрита високим спільним спадистим дахом споруда, стіни якої складені з дубових брусів, взруб. Дах покритий дранкою, а гребінь покрівлі увінчано трьома кованими хрестами. Попервах поблизу церкви стояла дерев’яна дзвіниця на три дзвони. Однак через її занедбаний стан замість неї у 1868 р. спорудили муровану, яка теж мала три дзвони. Вона збереглася до нашого часу.

Міські легенди називають церкву «козацькою». Буцімто тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 р. та Іван Мазепа після Полтавської катастрофи 1709 р., нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького.

Кафедральний собор Святого Духа. Головним православним храмом Чернівців є Кафедральний собор Святого Духа. Перший камінь у його фундамент було закладено у липні 1844 року. Будівництво велося під наглядом крайового інженера А. Маріна та віденського архітектора А. Рьолля, а у 1860 р. за проектом Йосефа Главки було перебудовано фасад собору. 4 липня 1864 р. владика Євген Гакман освятив Кафедральний собор. Проте, внутрішні оздоблювальні роботи продовжувались аж до кінця століття. Так, ще у 1892-1896 рр. група художників з Відня вела настінні розписи.

Собор вражає своєю величною красою. Він побудований у стилі італійського Ренесансу, причому за основу був узятий один з проектів Петербурзького Ісаківського Собору, подарований єпископу Є. Гакману під час його паломництва до Троїце-Сергієвої Лаври. Домінантою архітектурної композиції собору є монументальний купол, що перекриває сполучення трансепту і головного нефу. Крім нього церкву увінчують ще два куполи, а також дві вежі–дзвіниці, які височать на флангах фасаду.

Костел Воздвиження Святого Хреста. Римо-католицький Костел Воздвиження Святого Хреста – перший мурований храм чернівецького середмістя. Розпочали його будівництво у 1787 р. за дорученням австрійського цісаря Йосифа ІІ, який у 1786 р. відвідав Чернівці. Імператор сам визначив місце для нового кам’яного храму та не пожалкував на будівництво грошей. Зводити храм взялися одразу ж, але будували надто довго – аж 27 років! Йому постійно не щастило: то через прорахунки архітекторів двічі обвалювалась вежа, то потім він горів.

Храм збудований в єзуїтському стилі. Прототипом його є костел в Римі. Цьому стилю підпорядкований живопис, скульптура, прикладне мистецтво храму. Він також увібрав в себе багато барочних мотивів. Фрескові розписи на стінах і стелі заповнені стилізованими квітковими мотивами, які символізують вічне дерево, дерево життя. Вражають сім чудових неоготичних вівтарів, а також орган, який ще в 70-х роках ХІХ ст. здобув дві медалі, у Відні та Парижі, як найкращий за тембром європейський орган.

Кафедральний собор Cвятої Параскеви. Парафіяльна церква Святої Параскеви – перший православний мурований храм у Чернівцях. Будівництво церкви розпочалося у 1844 р. на місці старої дерев’яної церкви, що стояла на розі сучасних вулиць М. Заньковецької та Головної, з ініціативи настоятеля храму отця Андрія Василовича і велося значною мірою його коштом. Завершити будівництво, яке затяглося майже на два десятиліття, допоміг Буковинський православний релігійний фонд.

Саме у церкві Параскеви відбулася подія, яка стала знаковою для пробудження найчисленнішої національної громади Буковини: місцеві русини вперше усвідомили себе українцями. Це сталося 29 лютого 1864 р., коли у новозбудованому міському храмі урочисто вшанували третю роковину смерті Великого Кобзаря.

Миколаївський кафедральний собор. Православну румунську національну традицію на Буковині уособлює Собор Святого Миколая. Він був побудований у 1939 р. за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества – храма в Куртя-де-Арджеш. Зв’язок із румунською культовою архітектурою виказують оригінальні, «кручені» бані храму. Цій церкві випало бути однією із небагатьох чернівецьких культових споруд, яку за радянської доби не закрили і не перетворила на склад, – тут не переривалося служіння Богу. Завдяки цьому всередині зберігся самобутній інтер’єр буковинської церкви першої половини XX ст., зокрема старовинний різний іконостас та вітражі під банями.

У межах церковної будівлі розміщено, окрім основного Миколаївського, ще два храми. У верхньому приділі розташований храм Різдва Івана Хрестителя. А нижній храм (у нижньому приділі) посвячений на честь Феодосія Чернігівського.

Успенська греко-католицька церква. На перших порах греко-католицька громада Чернівців ходила молитися до римо-католицького костелу Воздвиження Святого Хреста, де мала свій вівтар. У 1820 р. заможний городянин Тадей Туркул передав для будівництва уніатського храму власну чималу ділянку на схід від майдану Ринок й офірував на святу справу значні кошти. Трохи більше як через рік, 10 червня 1821 р., чернівецькі греко-католики урочисто увійшли до щойно збудованої церкви.

Простоявши понад сто років, храм зазнав суттєвої перебудови, яку здійснили впродовж 1930-1936 рр. Із-поміж запропонованих до розгляду проектів перебудови обрали виконаний у стилі українського бароко, автором якого був відомий вчений та політик, чернівчанин Володимир Залозецький. Перебудована церква в 1937 р. була посвячена на честь великого церковного свята Успення Пресвятої Богородиці, надзвичайно шанованого в українській церковній календарній традиції.

Вірменська церква. У середині XIX ст. у середовищі чернівецьких вірмен-католиків визріла потреба мати свій храм. Для його проектування було запрошено чеського архітектора Йозефа Главку, який тоді саме керував будівництвом майбутньої Митрополичої резиденції. Спорудження церкви розпочалося 1869 р. в історичному вірменському кварталі. 9 жовтня 1875 р. вірменський храм, творіння геніального Йозефа Главки було урочисто освячено під титулом Св. Апостолів Петра і Павла.

В архітектурному обличчі Вірменської церкви Йозеф Главка оригінально поєднав елементи романського, візантійського й готичного стилів, які були характерні для середньовічних буковинських монастирів, із традиціями вірменського культового зодчества. Завдяки чудовій акустиці храм від самого початку використовували як концертну залу: тут влаштовувалися вечори церковного співу і музики, звучав орган. Сьогодні у колишній церкві розміщений органний зал Чернівецької обласної філармонії.

Семінарська церква Трьох Святителів. Церква Трьох Святителів разом з семінарським корпусом входять до складу архітектурного ансамблю Резиденції православних митрополитів, де сьогодні розташувався Чернівецький національний університет. Перший камінь у фундамент храму заклав владика Євген Гакман у квітні 1867 р. Завдяки продуманій архітектурній конструкції у церкві чудова акустика, тому сюди залюбки приходили послухати службу чернівецькі шанувальники церковного співу, які нині знову отримали таку нагоду. Над оздобленням цього храму працювали фахівці високого рівня. Церкву розписував маляр-професор із Відня Карл Йобст. Його пензлю належать темперні розписи з біблійними сюжетами.

У 1993 р. після часів радянського атеїзму було відновлено теологічне відділення у складі філософсько-теологічного факультету Чернівецького університету, а у семінарській церкві відродилися богослужіння, які так само проводять студенти-теологи та їхні духовні наставники-викладачі.

Костел Серце Ісуса. Потреба у будівництві нового, міцнішого й просторішого храму визріла серед чернівецьких римо-католиків ще у середині XIX ст. Проте лише 1894 року, завдяки клопотанню місіонерів ордену єзуїтів було зведено монастирський комплекс із стильним костелом й освячено його під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса. Проект храму розробив професор Йозеф Ляйцнер, директор Чернівецької школи ремесел. Костел був побудований на взірець кращих зразків готичних храмів Центрально-Східної Європи: мав стрункі неоготичні форми, витончений інтер’єр, різнобарвні вітражі. Завдяки своєму незвичному для православного краю виглядові храм Серця Ісуса одразу ж став однією з архітектурних родзинок столиці Буковини.

За радянської доби приміщення єзуїтського костелу влада спершу передала Православній церкві, але потім тут було розміщено Державний архів Чернівецької області. Нині ухвалено рішення про повернення культової споруди релігійній громаді.

Колишня синагога. У 1877 р. єврейська громада міста отримала свій головний храм, у якому збиралися для молитви чернівецькі іудеї-реформісти. Темпль колись був однією з найстильніших культових пам’яток старих Чернівців. Сьогодні тут розміщується кінотеатр «Чернівці», у якому ледве розпізнаються риси втраченої іудейської святині.

Храм побудований за проектом відомого львівського архітектора, професора Юліана Захаревича, в стилі історизму: в архітектурному обличчі будівлі поєднано елементи ренесансу й готики з екзотичними мавританськими мотивами. Відповідно до мистецького задуму, стіни завершувалися чотирма граційними вежами-мінаретами, а над ними підносився у височінь орнаментований мідний купол зі шпилем, увінчаним шестикутною зіркою Давида.

На початку Другої світової війни, у липні 1941 р., німецько-румунські війська спалили цей храм, і він впродовж війни стояв у руїнах. Після повернення радянської влади була спроба підірвати Темпль. Упродовж ряду років колишня синагога стояла у руїнах. У 1959 р. тут було відкрито широкоформатний кінотеатр, який чернівчани на згадку про первісне призначення приміщення охрестили «кіногогою».

За матеріалами http://www.trip.cv.ua

Post Popularity 0%  
Popularity Breakdown
Comments 0%  
Retweets 0%  
Facebook Likes 0%  

Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.

Тези з виступів наших парламентарів

"Представники державних органів освіти мають усвідомити необхідність виховання підростаючого покоління на засадах християнських моральних цінностей, а викладанню християнської етики має надаватися пріоритетне значення" - Володимир Марущенко

Будь на зв'язку з ХДС!

Хронологія статей

Жовтень 2014
П В С Ч П С Н
« Кві    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Сьогодні святкуємо:

Календар свят і подій.

Партнери

Голосування

Чи задоволені ви діями та досягненнями уряду Азарова?

View Results

Loading ... Loading ...
Принципи ХДС

ХДС в регіонах

Чернівці Онлайн | Новини, реклама, розваги, культура